Аліни Набоки "Червоні книги Литви та України"

15 вересня, в четвер, 12.00, на віллі-музеї Хаїма Френкеля (вул.Вільняус 74, Шяуляй) відбудеться відкриття виставки української художниці Аліни Набоки "Червоні книги Литви та України". Вхід вільний.

Українська художниця Аліна Набока (1995 р.н.), яка зараз проживає в Шяуляї, у співпраці з Шяуляйським музеєм «Аушрос» реалізувала проект «Червоні книги Литви та України», який фінансує Рада культури Литви. Метою проекту є створення та демонстрація виставки, ідея якої полягає в тому, щоб порівняти зникаючі рослини Литви та України, привернути увагу до самого явища вимирання.

Авторка виставки відібрала двадцять два види флори, які охороняються в Україні та Литві, дослідила їх візуальну естетику, актуалізувавши концепцію крихкості та плинності в агресивну епоху антропоцену (21 ст. до н. е. Нобелівський лауреат, хімік Пол Крутцен вказав, що діяльність людини стає такою значущою, що вона затьмарює природні фактори, тому цю трансформацію слід увічнити як нову геологічну епоху – антропоцен). Сучасний світ сповнений жорстокої людської діяльності: розорюються степи, терасуються схили, розширюються пасовища для худоби, безконтрольно збираються квіти з комерційною метою, тощо. Апогеєм цієї діяльності в Європі стали активні бойові дії після нападу Росії на Україну. Це не лише захоплення території країни, а й окупація заповідників. Як людина, авторка стурбована збереженням екосистем, а як художниця то вважає біорізноманіття візуально привабливим і цікавим для спостереження та дослідження. У своїй творчості мисткиня намагається полишити стислі рамки ботанічної ілюстрації, створюючи ритмічні, колоритні та емоційно виразні роботи. Авторка шукає теми, які б об’єднували людей, демонстрували їх спільність, вирішували спільні проблеми. Вона хоче змусити людей відчути та осягнути  масштаб власної сили у контексті захисту, долаючи потяг до руйнування та знищення. Художниця каже, що у своїй творчості прагне до поєднання свідомого та інтуїтивного. Це як балансування між двома полюсами. Критичне мистецтво вимагає бути «корисним», «соціальним», «релевантним» і порушувати гострі питання. Ідея «мистецтво заради мистецтва» не має сенсу. Наразі в своїй творчості поєднує актуальний контекст із різними вимірами візуальної, авторської естетики.

Про Аліну Набоку 2012-2016 роки вивчала образотворче мистецтво у Дніпропетровському державному училищі театрального мистецтва. Навчалася у студіях техніки гарячої емалі у Дніпрі та Києві. Брала участь у групових виставках: «Чайка. Ремінісценція 1992-2017» (Львів, Україна, 2017); ІІ Всеукраїнська бієнале  «Сучасне мистецтво вогню України» (Київ, Україна, 2018); Quadra mini metal (Київ, Україна, 2018); ІІ Міжнародний фестиваль емалі (Дніпро, Україна, 2019); Фестиваль українського мистецтва «NUOVA PRIMAVERA» (Рим, Італія, 2019); «Мова емалі. Діалог» (Україна, Дніпро, 2021). Брала участь у симпозіумах: «Діалог з Марією Примаченко» (Дніпро, Україна, 2016), «Японія» (Дніпро, Україна, 2017), Міжнародний симпозіум гарячої емалі (Дніпро, Україна, 2019). У 2017 році організувала симпозіум «Портрети» (Дніпро, Україна).